то відьма, то ворона_ намиста перероджень_
між ними – забобони перехідних положень_
навмисно не згадає пришестя ті минулі_
чи про таких : “щось знає” жерці артикулюють_
затримують спіх серця, обходять_ долу очі_
сичать: “ не приживеться”_ покляття ті пророчі
збуваються напевно_ глибинна крутить сила,
в туманній каламуті ще скосить_ як косила_
знесилена мовчанням ламає крила чорні,
космічне щебетання, два ока на долонях,
складний кармічний вузол_ дрібні голки в копиці,
в цей всесвіт кігтем вгрузла як клятва в таємницю_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813647
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.11.2018
автор: Ки Ба 1