Знову сходить сонце,
Розбудивши ранок,
Що дрімав у вербах, за ярком.
А в моє віконце,
Голубий серпанок
Заглядає знову потайком.
Може він боїться
Мене потривожить
Може лише глянути хотів.
Тихо притаїться.
Й далеко не бродить,
Щоби не сполохать дивних снів
А мені ж наснився
Літній теплий вечір,
Де була і ласка і тепло.
Як тоді дивився,
Мовив дивні речі,
Тільки жаль, що то давно було.
11.11.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813625
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2018
автор: Валентина Рубан