*****

В  її  очах  він  бачив  всю  красу
Таку  незайману  чисту  і  тендітну
Мабуть  такої  я  більше  не  знайду  !
В  думках    його  промайнуло  ледь  помітно

Коли  здаля  він  бачив  її  стан
Все  його  тіло  від  захвату  тремтіли
Вустам  хотілось    доторкнутися  чола
І  пригорнути  до  себе  що  є  сили
Оберігати  її  від  злих  образ
Від  поглядів  ,  що  в  злості  закіпають

Він  зустрічав  її  ніби  випадково
На  ганку  з  кавою  вона  сиділа  вранці
В  пообіді  побачив  її  знову
Таку  привітну  ,  усміхнену  ,  казкову
Вона  у  лавці  квіти  продавала
Щось  шепотіла  ,  мабуть  собі  співала

Він  глянув  знову  на  неї  чарівну
Так  ,  це  вона  ,  і  в  ній  я  знов  тону
Вона  здивовано  свій  погляд  підвела
Ви  щось  бажаєте?  Йому  відповіла
Я  закохався  !  Промайнуло  в  голові
Його  долоні  помітно  ледь  спітніли
Такої  квітки  я  більше  не  знайду  !
Сказав  ледь  чутно  ,  бо  в  голосі  тремтіння

Вона  спокійно  до  нього  підійшла
То  вам  нічого  ?  Бо  лавку  зачиняю  !
Прощебетала  так  впевнено  й  красиво
А    може  хочете  гарячого  ви  чаю
Бо  поблідніли,що  з  вами?
Я  не  знаю  !  
Сказав  у  відповідь  сміливо  і  раптово
Мабуть  я  хочу  побачити  вас  знову  !
Знову  в  думках  слова  ці  завертілись
Відвівши  погляд  ,  мабуть  я  вже  піду
Промовив  він  так  сумно  і  печально

А  ж  раптом    він  прокинувся  як  від  сну
Зібравши  сили  до  неї  доторкнувся
Із  її  сукні  метелика  здійнявся
І  так  сміливо  і  щиро  посміхнувся
Мабуть  так  сильно  я  ще  не  кохав  !

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813599
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2018
автор: Anetkasonetka