Заховай все минуле туманами,
Туманами із веселкового пилу.
Ти спитаєш чому не зоряного...
А щастя схоже на веселку
Наче є, але раптом ти озираєшся
І розумієш, що позаду вже нічого немає.
Зникло все...
Заховай все минуле туманами,
Туманами із веселкового пилу
Такого блискучого, яскравого і міцного
Щоб жодна примара
Не могла вирватися назовні,
А померла, забута мною.
Заховай все минуле туманами,
Туманами із веселкового пилу
Щоб не було дороги назад,
Щоб не було змоги загубитися в лабіринтах,
Застрягти в тенетах страху
Чи заблукати у часі.
Ми ж не хочемо загубитися у часі?
Заховай все минуле туманами,
Туманами із веселково-зоряного пилу,
Бо щастя воно далеке, наче зорі
Та оманливе, наче веселка...
Заховай все минуле туманами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813530
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2018
автор: Кароліна Дар