Життя… Життя!!.
Відстань і час,- ніщо перед чуттями,-
Вони мов повінь в весни гомінкі
Всі греблі рвуть, торують шлях словами
Та дотиком осяйної руки.
Через ефіри, відстані й завали,
Незгоди, холод, домисли, чутки,-
Більш теплих слів в житті ми не чували,
Вони цвітуть в душі немов зірки.
Цвітуть в душі, хвилюють,осявають,
Кудись зовуть в незвідане, нове…
Незгоди…Холод…Домисли… Бувають!..
Та слово мов маяк,- веде, зове!!.
Ефір нагрітий…Скоротились милі…
Вже,- очі в очі…З’єднані серця…
І душі, мов голубки сизокрилі,-
Чуттями в небі…Це їм до лиця!..
А все,- слова… Слова,- і тільки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813447
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2018
автор: Янош Бусел