Подорожі

Я  подорожую  у  снах.
Тобі  це  знайомо?
Тобі  це  знайомо,  чи  як?
Все,  зрозуміла,  не  буде  розмови,
у  твоїх  очах  бачу  насмішку.  Дивак!

Я  подорожую  у  часі.
Ти  колись  намагався
приміряти  одяг  шаманів  й  волхвів?
Все,  зрозуміла,  без  бою  ти  здався
в  полон  до  міста  шалених  вогнів.

Я  подорожую  по  нотах.
Ти  чуєш  ці  ритми?
Мажори  й  мінори  б’ють  крізь  струни  зірок.
Все,  зрозуміла,  ти  рахуєш  хвилини,
щоб  не  чути  в  душі  суїцидальних  думок.

Я  подорожую  в  полотнах.
Ти  бачив  ван  Гога
Так  ніби  дивився  з  його  ж  власних  картин?
Все,  зрозуміла,  твоя  звичайна  дорога,
сірі  штрихи  без  кольорових  сторін.

Я  подорожую  в  книжках.
Ти  колись  жив  сторінка́ми,
де  персонажі  стали  тобі,  мов  сім’я?
Все,  зрозуміла,  життя  сплуталось  днями,
Словам  найпростішим  там  місця  нема.

Я  подорожую  містами,
де  в’ються  вулиці  тихі,
покинуті  вулиці,  балкони  крихкі.
Там  персеїди  літні  стають  ліхтарями,
а  озера  холодні,  манливо-п’янкі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2018
автор: Маргарита Ф.