ОЧІ ДИТИНСТВА


Над  селом  знов:  «Курли-и-и…»  –
Високо  покричали  лелеки.
Я  шептала:  «Коли-и-и?»
А  тепер  ви  вернулись  здалека.

Там  на  самім  краю
Ви  крізь  сни  мої  знов  прилетіли.
Я  ж  маленька  стою,  
Вас  вітаю  щосили.

В  лісі  п’ють  тишину
Із  берізок  дитячі  октави
І  летять  вдалину
Вже  десь  близького  літа  забави.

Білий  цвіт  у  селі.
Вже  й  від  вишні  жасмин  розцвітає,  
А  ми  діти  малі  
Чарівного  поліського  краю.

Буде  радість  у  нас
І  конвалій  дзвіночки  пахнисті,
І  дитинство,  що  раз
Відкриває  нам  очі  барвисті.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813140
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2018
автор: сергій маркитан