Вранці все навколо біло,
Це мороз ліг спочивать.
Памороззю все накрило,
А міг трішки б підождать!
До тепла ще всі охочі,
Не спроста його забуть.
І вдивляються всіх очі
В Літечко, що не вернуть.
Не вернуть грайливих ранків,
В теплій, скупаних, росі.
Не вернуть квіток на ганку –
Що застигли у красі.
І про квіти і про сонце.
Про тепло – лиш пам’ятай.
Зима близько, під віконцем,
Їй вже двері відчиняй.
Замете, задме снігами,
Запорошить всі путі.
Тільки те, що було з нами.
Будем згадувать в житті.
07.1.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2018
автор: Валентина Рубан