Забудь сніданки, де одиноко парувала кава на столі,
Де тиша править атмосферою у домі,
Тепер стискаємо горнятка міцно у руці,
І всі світаночки зустринемо з тобою,
Забудь вечері, де лежить один прибор,
А навіть як один - тебе я нагодую,
Навік розвіється самотності фантом,
Я кожну мить у щасті закарбую.
Забудь думки, що сковують серця,
Отрута більше в душу не потрапить,
Я захисту попрошу у Творця,
Нехай кохання завжди нами править.
Колючий дріт знімаю з твоїх ран,
Цілющою водою я кожну омиваю,
Забудь про важкість від старих кайдан,
Ключі від доленькі тобі я доручаю.
Нехай на тілі лишеться тавро,
Що нас тепер навіки поєднає,
В обіймочках наллємо нам вино,
Ми так удвох майбутнє зустрічаєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2018
автор: Galkka2