Червоний вечір, до світанку
Сипав по травах густо роси.
Що до схід сонця, при серпанку,
Ляжуть у пахнучі покоси.
Над лугом осідала тиша,
Взялися солов’ї за справу.
Туман над берегом густішав,
Місяць вдягав нову оправу.
Чебрець пихтів, п’янила м’ята,
Вже прокидалась матіола.
Ніч наступала, наче свято,
Життя і далі йшло по колу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812900
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2018
автор: СЕЛЮК