Встану разом з сонцем,
Вийду в поле ранком,
Задивлюся на яри й ліси.
Пригорнуся серцем,
Разом із світанком
Я нап»юсь казкової краси.
Малиново висне
Над селом серпанок,
І лягає ніжно на траву.
Як росиця блисне,
І зустріне ранок,
Від цих барв очей не відірву
Стежечка звернула
Прямо до криниці,
Де зірки ночами воду п»ють.
Я і не збагнула,
Чом роки – жар -птиці
Молодість вернути не дають.
06.11.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2018
автор: Валентина Рубан