Я знайшла свою квітку, котра не на Йвана Купала
Розцвіла серед лісу, а серед полів і лугів.
Я чекала тебе у дорозі, губ твоїх шукала.
Моє тіло співало в обіймах, і ти відповів.
Відповів на розлуку бажанням. Що сон? Не заснути
Вже до ранку мені. Відчуваю жадане тепло.
Все чекаю - прийдеш.І хвилює так дихання груди.
Нас зв'язало щось вічне. А може ніщо й не було?
І не знаю, що думати, що маю зараз казати...
Я люблю твої очі і голос...таке от життя.
Ти шукаєш спокою. Не можу тобі його дати.
Тільки солод бажання і лету увись забуття.
Обійми. Не пускай. Не пускай, вже терпіти несила.
Хоч зав'язані крила, а серце згорає аж страх.
Спрага тіла твого обірвала опори вітрила
І застигла гарячим цілунком на моїх вустах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2018
автор: Поцілована Сонцем