В квітнику моїм розквітнув мак
В день ясний, осінньої пори
Я надіюсь, що це добрий знак
Адже, жовтень – хоч не сипле сніг згори.
Дуже мерзнуть в маку ніжні пелюстки,
І бджола дзижчанням не полоха
Лише вітер, як обтрусить всі листки,
Сяде поруч на пеньочку, та «пооха».
Сам, один єдиний в квітнику,
Вже посохли айстри й чорнобривці
Заглядає в сірі небеса,
Горобців рахує поодинці.
В зелені своїй, немов оазі,
Замикається його щасливий світ,
В’яне день, а десь на перелазі
Вже зима лиша холодний слід.
02.11.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812768
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.11.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч