І знову зграя вічних дум…

І  знову  зграя  вічних  дум...

І  знову  зграя  ніжних  дум,
Немов  звабливі  далі  й  мандри…
І  вкотре  їх  високий  струм
Вбиває  чорну  тінь  Касандри…

Й  на  крилах  Музи  віднесе:
Усі  нещастя  і  печалі…
І  перш  за  все,  і  перш  за  все
Мені  насняться  сині  далі…

І  мій  Пегас  помчить  навскач
Туди,    де  чар  кохання!
Там  буде  спів  і  буде  плач…
І  стрічі,  і  прощання…

И  снова  стая  мыслей  вечных...  (переклад)

И  снова  стая  мыслей  вечных...
Весёлых  странников,  беспечных!
Где  жив  высокий  тонус,  сила,
Что  тень  Кассандры  вновь  убила...

И  унесут  на  крыльях  Музы:
Тревоги,  беды  и  обузы...
И  вновь  покличут  сини  дали...
Где  нет  ни  горя,  ни  печали.

И  мой  Пегас  помчится  вскачь,
Где  пенья  слышен  сладкий  плач!
Туда,  где  царствие  любви,
Где  встречи,  вздохи...  визави...  

04.  11.  2018  м.  ЛЬВІВ  Наталія  КАЛИНА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812489
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.11.2018
автор: Наталі Калиновська