БЕЗМІРНО ЖАЛЬ…


Безмірно  жаль,що  ми  всього  лиш  мить,
тож  безпідставно  приміряти  маски,
Буває  десь  глибоко  защемить,
солодким  болем  часу  злої  пастки.

Наразі  справжня  суть  в  самій  душі,
от  тільки  ризик  все  ж  її  відкрити,
Простіше  вже  піддатись  метушні,
так  менш  помітні  серця  колорити.

Чудова  річ,в  очах-жива  блакить,
хоч  в  тій  безодні  щось  таке  містичне.
Безмірно  жаль,що  ми  всього  лиш  мить,
бо  миті  не  дано  сягнути  вічне...

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2018
автор: Solomia