Скільки разів завмирали слова про кохання
на півдорозі від серця до вуст - не злічить!
Поглядом очі зчіплялись - спинялася мить.
Затишна тиша вбирала глибокі зізнання.
Слухали серцем. Учились в розлуки терпіння.
В мрії жагу позичали, вертали стократ
тим поцілунком, в котрому тамований злет
ти́сячі слів про любов і безмі́р слів хотіння.
Ми так терпляче мовчали: від вроків, від зла
Щастя ховали глибоко-глибоко під серце.
Те що між нами - це тисячу раз в світі вперше...
Дотиком пий мій до тебе цей космос Добра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812439
Рубрика: Присвячення
дата надходження 03.11.2018
автор: Мар’я Гафінець