Укотре складаються пазли всі.
Системних оновлень танок.
Дівчисько з котиськом у пазусі –
останній мазок на панно.
Гучні цвірінчата оперили
пристиджений осінню кущ.
Отак і в душі моїй – перли.
А я, мов бджола, – в стільнику...
Подовгу триває вовтузіння.
Гудуть ескадрильї бджолят.
В мені. І немов у мотуззі – я...
Не випорсну – вік ще кружлять,
докупи збираючи пазли всі.
Щодня. В безугавнім танку.
Мов дівка з котиськом у пазусі.
Немов з цвірінчатами кущ.
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812390
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.11.2018
автор: Олександр Обрій