[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GdBS9B2TnLU[/youtube]
Нащо питать про те, що знаєш?
Давно пройшли уже жнива,
А ти усе собі гадаєш:
Дійшли до мене ті слова?
Це, мабуть, осінь завинила,
Що обміліли почуття.
Вона тебе давно втомила.
Чи це осіннє укриття?
Слова, питання, недовіра,
Одна із осені ознак.
Не золотої та, що сіра.
У неї зовсім інший смак.
Дощі, тумани, різкий вітер,
Приносять в душу пустоту.
Нехай би вітер все це витер,
Прогнав із серця глухоту.
Щоб ти уважно роздивився,
Не все погано навкруги,
З шляху свого давно ти збився,
Моєї нехтуєш руки...
Як жить тобі, ти добре знаєш.
Не тільки світа, що в вікні,
Та пройде час і ти згадаєш
Ті літні дні, а, може, й ні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812133
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2018
автор: Н-А-Д-І-Я