Я упала, піднімаюсь, знову йду,
Хача боляче, -нікому не кажу,
Бо потрібно йти, не зупинятись
І назад уже не оглядатись.
І попутників буде в мене багато:
Ясне сонце, що світить завзято,
Барви осені, потрібні для душі,
Місяць, що сіяє в вишині,
Небо синє- синє, голубе
І тебе би вибрала , тебе!
Звісно, будемо за руки ми держатись,
Мудрості в житті лиш набиратись,
Перейдемо прірву не одну
І в такт разом шепнемо: люблю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812083
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2018
автор: Haluna2