Якщо після смерті митця не лишиться нічого,
ні бродів, доріг, ні хатини, картини, ні слова,
його пам’ятатимуть сіллю роз'ятрені рани,
пекучі свинцевою піснею давніх органів.
Якщо після смерті митця не лишиться нічого,
ні в сонячний день, ні у миті молитви нічної,
думками жбурлятися буде завиграшки дідько,
бо сумніви кличуть його звідусіль і нізвідки.
Якщо ж після смерті хоч краплі води на віконні,
нехай ти зітхаєш, далекий, незнаний, сторонній,
а бісики з них спозирають на тебе блискучо,
то навіть із хмари пролляється «бесаме мучо».
(2018)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812031
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2018
автор: Світлана Ткаченко