А вітер відносить слова,
А вітер приховує тайни.
Мелодії сосен звіва,
Вплітає цілунок вінчальний.
А вітер тікає від нас,
Соромиться голих ілюзій.
Не треба йому ні грошей,
Ні підхожих до змісту алюзій.
А вітер шукає любов,
Та серця у нього немає.
Серед хаосу міських забудов
Його ніколи ніхто не стрічає.
А вітер тремтить, як маля
У своїй грізності ставши вразливим.
А вітер відносить слова,
Щоб хоч трохи побути щасливим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811972
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2018
автор: Маргарита Ф.