Я КЛИЧУ НА КАВУ…

Я  кличу  усіх  на  каву...
На  берег  синього  моря.
Де  можна  зустріти  світанок,
А  може,  навіть,  і  долю...

В  цім  місці,  земля  де  і  море,
Зійшлись  мов  брат  із  сестрою,
Ти  зовсім  забудеш  про  втому,
Лиш  радість  візьмеш  з  собою…

Бо  море  тут  тепле,  прозоре,
В  проміннях  сонячних,  чистих,
Пірнеш  ти  цілком  в  насолоду,
Знайому  ще  із  дитинства…

Тут,  скільки  окинеш  ти  оком,
Побачиш  ланів  широчінь...
Лиш  тут  ти  згадай  ненароком:
Чий  син  ти?  З  яких  поколінь?..

Бо  древня  земля  ця,  прадавня,
Степів  українських  твердинь...
І  слава  козацька,  відважна,
Хай  буде  для  всіх  поколінь!

Тож,  будьте  ласкаві,  ще  знову,
Сюди  приїздити  не  раз...
Продовжимо  з  вами  розмову,
На  березі  моря  ще  раз…

Анатолій  Розумний
26.08.2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811919
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.10.2018
автор: Анатолій Розумний