Відпахло літечко у полі кавунами

Відпахло    літечко    у    полі    кавунами,
В    саду    –    малиною,    смородиною    теж,
В    гаю    пташиними    побавилось      піснями…
І    хоч    між  осінню    і    літом    нема    меж,
Вона    за    літом    тиха    лине,    жовтокрила,
Встеляє    листом    бір    і      лісові    стежки,
Тополя    хваста  щастям    тополиним,
Ба,    зна,    що    літечко    сховалося    в    стіжки,
Де    сіно    аж    хмільне.    А    ген,    за    небокраєм
 Купляє    саван    білий    матінка-зима.
Не    чути    й    співу    вже    пташиного    із    гаю,
І    кавунів    у    полі    теж    нема.
Не    може    ж    літечко    зустрітися    з    зимою    –
Аж    надто    різні    вони    –    спека  і    мороз.
Улітку    ліс    стоїть    зеленою    стіною,
Узимку    ж    повен    снігу    і    погроз.
Та    коли    сонечко    сміливіше    погляне,
У    теплих    обіймах    розтане    сніг    і    лід;
Зазеленіють-зацвітуть    тоді    галяви,
Зустріне    радо    ліс    пташок    –    весни    послів.
29.01.2014.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811815
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.10.2018
автор: Ганна Верес