Спуня і равликова таємниця

Після  школи  наш  їжачок  завжди  заходив  у  гості  до  дівчинки  Марійки,  яка  одного  разу  врятувала  його  з  капкану,що  його  поставив  на  городі  її  тато.  Вони  розмовляли  про  все  на  світі  і  цим  двом  ніколи  не  було  нудно  разом.  Одного  дня  подружки  не  було  вдома,  і  Спуня  вирішив  дочекатися  її,  а  тому  почимчикував  на  той  самий  город,  тільки  наказав  собі  бути  обережним.  Тут  його  увагу  привернув  чудернацький  слід.  Він  був  дуже  липкий  і  закінчувався  раптово.  Поки  їжачок  роздумував,  що  воно  таке,  з  -  під  листу  салату  виткнулася  чиясь  голова  з  ріжками.  "На  що  дивишся?"  -  спитав  незнайомець.  "Та  тут  ось  смуга  якась..."  -  відповів  звірок.  "  Отож,це  мій  слід!  Я  -  Равлик!  -  сказала  істота  і  додала:  Я  -  найшвидший  бігун  у  всьому  світі!"  "Ну  давай  перевіримо!"  -  відгукнувся  їжачок.  І,  ставши  за  лінію,  вони  побігли  до  марійчиного  винограду,  що  ріс  недалеко  від  городу  і  назад.  Як  мчав  Спуня!  У  школі  його  міг  перегнати  тільки  зайчик  Руся.  Повертаючись,  їжачок  побачив  Равлика.  Той  уже  стояв  на  місці  фінішу.  "Як  він  так  швидко  прибіг?"-  подумав  наш  звірок.  А  Равлик  мав  одну  таємницю:  у  нього  був  брат  -  близнюк.

29  жовтня  2018р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811790
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2018
автор: Юлія Еней