Ти дерево, яке вони рубають,
ну то впади хоча б на них…
Якщо це твій останній подих,
то хай він буде глибше всіх…
Життя — це час, якого вже немає
життя не має правил і мети…
ти дерево, яке вони рубають,
але вони забули про сліди…
Ти їх лишаєш у піснях і віршах,
твої брати лишають їх також…
ти дерево, яке вони рубають,
але сокири тупляться, отож...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811758
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.10.2018
автор: Miha_Poetry