Радість і Смуток до мене підкрались,
В мене обоє, мабуть, закохались…
Бо не відходять від мене й на мить,
Серце моє то співа, то болить.
Від мене вони зовсім не відступають,
Ну,що вони ждуть і чого ще чекають?
Вони моє серденько безжально крають,
Чи так ненавидять, чи то так кохають?
Радість жадана – дає мені крила,
Щоб я Надіялась, Ждала. Любила….
Із негативу думок цілий жмуток -
Мені щохвилини дарує той…Смуток.
28.10.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811725
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2018
автор: Валентина Рубан