Росія злодієм ввірвалась в нашу хату,
Забрала Крим, півморя відняла
Та й заходилась світові брехати,
Мовляв, рука Хрущова нам дала
Його в далекім, п’ятдесят четвертім,
Ще й згоди у Москви не запитав,
А що татар лишилось менше чверті,
Росію не хвилює тема та,
Як не хвилює і земля Кубані.
А Білгород, чия була земля?
Расєя й право звикла дерибанить –
Такими постулати є Кремля.
Та нам не гоже голову схиляти,
Бо ж зависоку сплачено ціну,
Ніхто не прийде й землю нам звільняти,
І тільки нам закінчувать війну,
І розраховувати лиш на власні сили,
Щоб переможця одягти вінець.
Згадаймо, скільки доль вона скосила!
Усякому ж терпінню є кінець!
14.08.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811698
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.10.2018
автор: Ганна Верес