Ховається втомлений день
За темну фіранку ночі.
Дощ землю вмиває від бруду.
Я нині- для смутку мішень,
Та вірити серце хоче,
Що світлим усе завтра буде.
Втікаю від сірих думок,
З дощем проливаю сльози.
Тремтять почуття всі...Замерзли.
Холодні слова у рядок
Лягають в надмірній дозі.
Віддам смуток ночі.. Хай щезне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811678
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.10.2018
автор: IRY_SKA