Захмарилось… Захмарилось довкола...
Немає сонця... Дощ полоще, як з відра...
Захмарилось... Так сумно... Ну й погода!..
Тепло останнє вже у вирій відліта…
Захмарилось... Захмарилось довкола...
Холодний вітер дме, змітає палий лист...
Захмарилось... Самотньо... Дуже шкода,
Бо осінь - то не літо... Має інший хист...
Захмарилось... Захмарилось довкола...
Не видно, мабуть, зовсім вже цьому кінця...
Захмарилось... Морозить... Думка квола
Тремтить… Зігрітись хоче світлом каганця...
Захмарилось... Хай хмариться... Минеться...
Іще настануть, вірю, теплі, ясні дні...
Хай хмариться... Душа, мені здається,
Не замерзає… Навіть у морози злі…
Анатолій Розумний
27.10.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811617
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.10.2018
автор: Анатолій Розумний