Ніби важезні завіси,
Що відірвались з карнизу,
Сірі, холодні хмарини,
Падали з неба донизу.
Мабуть, би все розчавили,
Що будувалось роками,
Але дерева, підперли
Небо своїми гілками.
Чорні і голі опори
Листям дороги заслали,
У величезних калюжах
Шати свої полоскали.
25.10.2018 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811586
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.10.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч