Не дивись назад, там лише сліди,
Та з часом і вони зникають.
Візьми мене за руку й поряд йди,
Послухай, небеса ридають.
Стирай ці гіркі сльози непомітно.
Щиро смієшся, вже все добре.
Ти знай, що твоя тінь, то моє світло.
У грудях щось горить хоробре.
І очі твої, мов би ліки для душі,
Знову чаруєш чистою вродою.
Коли нікому не потрібні ці вірші,
Твоє волосся пахне свободою.
15.10.18 © Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811566
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2018
автор: Моряк