Стоїть верба над водою
Одна в самотині,
Ой немає щастя-долі
В рідній Україні.
Стоїть верба над водою
Мочить коси сиві…
Коли ж люди в Україні
Вже будуть щасливі?
Стоїть верба над водою
Праворуч світає…
Мама синочка на війну
В горі проводжає...
Стоїть верба над водою
Наліво погляне,
Нема спокою і правди
Скрізь життя погане.
Стоїть верба над водою
Плачуть сиві коси…
Оділлються ворогам ще
Тай пекучі сльози...
Стоїть верба над водою
В воді сходить сонце...
Щедра доля заглядає
У наше віконце...
Розіб’єм ворогів клятих,
Геть сміття із хати!
Розквітну я над водою
Вік би так стояти…
23.10 2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811377
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.10.2018
автор: Веселенька Дачниця