вічність згортається в мить,
наче у цятку зіниця_
запахом праху й суниці
безвість смолиста щемить_
совісті луснув фантом,
блякне огниста палітра_
стримані подихи вітру,
титри під гострим кутом_
гостю непроханий_ йди_
спроба укотре не в залік_
плями на чистій емалі >
як на пороші сліди_
вічність згортається в мить_
дійсність роззявила пащу_
терена спалено хащі,
зоряна прірва мовчить_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811331
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.10.2018
автор: Ки Ба 1