Дрімає ранок в обіймах туману,
Трава стежину росяну пряде.
А по ставка гладкій блискучій длані
До качки качур радо в гості йде.
Душа його закохано співає,
А крила тіло віддано несуть.
Ніхто і почуттів з них не ховає,
Адже життя у цьому бачать суть.
Вода ще спить, придавлена туманом,
І очерет замислено-німий.
Йому ця пара буде талісманом
Під подихом суворої зими.
23.12.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811306
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.10.2018
автор: Ганна Верес