Малюєш сліпі мрії ?
-Ніби ні...
Чому ж так сумно ходиш?
-Та,як сказати,і сама не зна..
Так ніби все в душі горить дотла....
Чому ж горить,ти наче не сама?
-То так здається,не сама,
а вправду я сама,сама ...
Чому ж отак, чого отак бува?
- А так бува, що хтось нас покида...
Яка ж мета була з тобою бути?
- Так мало бути,мало бути...
Чи доля твоя,зовсім вже сліпа?
-Ніхто не зна, у кожного своя...
То як живеш, як терпиш оце все?
- Якось живу, якось іду,
когось люблю, і мало кому вірю...
І не терплю,я не терплю,
я просто йду вперед й живу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2018
автор: Лілія Левицька