Ось було небо чорно-сизе,
Ось вітер лист останній рвав,
Встеляв долівку чорним хмизом
І штурмом кожну шпарку брав.
Гонив людей і всяку живність
З дворів і вулиць в укриття.
Та полудень убрався в милість
Вніс корективи у життя.
Розсвітлив небо. Втихомирив
Бурливі голови вітрам.
Забрав із їхніх рук сокири
І мир вернув в довкілля храм.
Зі сховку вилетів горобчик.
Розправив пір’ячко густе.
З будинку радо вибіг хлопчик,
Посіяв сміх. Нехай росте!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811188
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.10.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)