Не плач, дорогенька, я землю бороню
І знай, що до тебе, матусю, вернусь…
Чи вранці туманом, можливо росою,
Чи вітром легенько до ніг притолюсь.
Прощатись не буду, бо права не маю
І прошу, не плач, бо так склалось життя.
Я буду приходити з Божого Раю
До тебе у сни, ти ж матуся моя.
Господь, хто боронить, до Раю приймає
Тут є побратими з якими служив.
Тут сонце сміється, пташина співає,
Я так на землі ще ніколи не жив.
Скажи, мамо, друзям нехай не бояться,
А йшов захищати країну свою.
Достатньо їх в Раї, вони наче браття,
Хто землю відстояв свою у бою.
Матусю, безмежно люблю Україну
І знай, ти ніколи не будеш сама.
У тебе є я, є татусь, є родина
То більшого щастя на світі нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810779
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2018
автор: СЕЛЮК