Апофеоз

Скільки  кораблів  вивозять  дурнів  (дурних)  ген  за  межі  досяжності
У  них  інакші  страхи,  інакші  надії  та  схильності
Скільки  кораблів  везуть  мудреців  до  бухти  нерозгаданої  радості
Мудреці  мають  згладити  залишені  дурнями  (дурними)  нерівності    

Та,  знаєш,  в  цій  землі  є  дещо  нетривіальне,
Радіація  або  сховані  смисли,
В  галасливих  зграях  блазнів  впізнаємо  колишніх  мудреців
У  них  в  головах  все  ладно:  і  цифри  і  магічні  числа
Разом  з  поголів'ям  священних  биків  та  священних  корів.

Дороги  –  не  біда
Й  відвертих  дурнів  боятись  негоже
Найвищим  апофеозом  життя  –  то  є  так!
Є  коли  дурні  на  мудреців  лицем  своїм  схожі

Скільки  вітрил  ми  побачимо  ще?
Фарбу  ллють  в  небокрай  далеко,
Наче  світ  декорацій  поставив  небо  картонне
Птах-говорун  сіда(є)  на  плече
Аби  встигнути  сповістити  про  небезпеку
Та  гуде  грім  оркестрів,  несучи  цікавим  безсоння  

Та,  знаєш,  в  цій  землі  є  дещо  нетривіальне,
Тут  веселощі  гасять  поклик  до  думи,
І  юрба  на  очах  постає  морем  таких  що  співають  голів
У  таких  головах  все  ладно:  хай  вантаж  заповнює  трюми
Все  одно,  чий  корабель  –  дурнів  (дурних)  чи  це  пак  флотилія  готових  до  мутації  мудреців

Переклад
Оригінал  -  М.  Пушкіна

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810701
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 20.10.2018
автор: АндрійМазан