Немає листя на гілках
Лиш золотиться килим долі
Неначе фея у казках,
Осінь підкралася поволі.
Ступає повагом до нас,
Останнє листячко зриває,
Старанно, ніби про запас,
Узором в трави викладає.
На сонці мерехтять вони:
Зелені жовті і багряні,
Або коричневі сухі,
Або червоні – незрівнянні.
Так тепло тихо, блиск, краса,
Барвисті хризантеми-квіти,
Пліткують птахи по гілках,
Яким на зиму не летіти…
Ці кілька днів – радіє сад,
Промінчиками все зігріто.
Та не повернеться назад
Загублене в покосах літо…
18.10.18 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810646
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.10.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч