І знову білий чистий сніг
На голову мою спадає...
Весни знов зупинився біг
Розкрившись квіти завмирають
Душа співа печальну пісню
Вона поєзіею повна
Кохання нерозділенного мить
Знов довелося випить сповна
Воно на мить збудило мрію
Осяяло моє життя...
Але так боляче змайнуло
І зникло знов у забуття
І я понурий і печальний
Броджу уламками краси
Що неймовірно й неповторно
Спрямовували до мети
І сніг кружиться замітає
Кохання спалахнувшу мить
Вугілля серця остуджає
Морозом знову холодить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2018
автор: Юрий Стайер