Квітує осінь

Квітує  осінь.  Справді,  як  востаннє.
Прозорі  краплі  стигнуть  в  павутинні.
А  ти  в  мені  лишив  зерно  кохання,
Що  проросло,  глянь,  крилами  на  спині.
Скажи  тепер,  куди  мені  летіти?
І  де  шукати  очі  твої  рідні?
Як  сіяти  у  душу  знову  квіти?
Зима  прийде,  вони  ж  замерзнуть,  бідні.
Зігрій.  Зігрій!  Неначе  це  востаннє.
Замкни  у  коло  рук  своїх.  Відчую,
Як  серце  переповнилось  коханням
Й  весні  на  зустріч  знову  попрямую.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810521
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2018
автор: Поцілована Сонцем