На ярину наорано багато.
Є і на зяб, де впадина й гора.
Але немає сил боронувати,
та й сіяти – минає ся пора.
Літа уже заманюють у вирій
подалі од солоної землі.
Але на чужині, які то гирі –
утрачені надії і жалі.
Не хочеться іще колядувати,
коли на бараболю врожаї.
Але протипоказано лежати.
Весною намічаються рої.
Лишається ще жати і косити
як не собі – бодай на коляду
і сьомою дорогою ходити
ще й падати, буває, находу,
обходячи то лихо, то біду.
На щедрий вечір буду молотити.
Якщо дозвілля заважає жити,
віддушину в поезії найду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810520
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2018
автор: I.Teрен