Не залишай мене саму на цій війні,
Де стіни із байдужості міцнючі,
А змії осуду, ненависті гримучі.
Не залишай мене саму, бо скажу ні!
Усьому світові в кайданах цих зневіри.
Ти мене міцно ними закував.
Не дочекавшись мого сонця, не шукав,
Те рідне сонце, що тебе так гріло.
Не залишай мене саму на цій війні.
Із диких принципів, просила, ти не слухав.
І серце зачерствіло, ти не зрушиш
Важку скалу, як абсолютне ні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810505
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2018
автор: Квітка))