Остання зірка вже поволі догорає,
Навкруг усе ще спить солодким сном...
І лиш ріка тече - кваплива не дрімає.
І так духмяно пахне полином...
Ласкавий вітерець, що спав у травах-косах,
Прокинувся... Хоч зовсім ще слабкий,
Пішов гулять, умившись у ранкових росах.
В полях рясніє колос наливний...
Густий туман, немов важка вчорашня втома,
Заплутався серед кущів в гаю.
Десь зойкнув тихо-тихо перший птах в діброві,
Веселу пісню заспівав свою...
Вже перший промінь вибився з-за небокраю...
У лузі дзвоник задзвенів - “Дзелень!”,
Така краса бува лиш тільки в ріднім краю!
Ступа на землю новий літній день…
Анатолій Розумний
01.08.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810464
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.10.2018
автор: Анатолій Розумний