Неминучої радості ради…

Я  взяла  ці  слова  у  блакитній  копальниці  крапель,
Шарудливій  вітрами  і  зрячій  на  мить  блискавиць.
Перше  слово  впіймала  у  бронзову  левову  лапу,
Друге  --  в  чашу  кленову  і  враз  пролила  долілиць.  
Ще  ловила  їх  кілька:  на  ніс  незнайомоі  пані,
У  примружені  погляди,  слІзно  вони
 пролились,
Крізь  приховані  болі,  прикриті  у  краплях  й  прорвані,  
У  дзвіницю  стару  позолочену  дуже  колись.  
Я  взяла  ці  слова  у  блакитній  копальниці  крапель.
Розкладала  пасьянсом  й  стискала  у  жмені  листом,
Наковтатися  їх  неминучої  радості  ради  
Від  гіркотного  присмаку  позаминулих  утом.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810434
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2018
автор: Маріанна Вдовиковська