Буденна молитва

Господи,  прости  мене  за  гріх...
Я  втомився  від  людей  твоїх,
Я  зморився  від  таких,  як  сам,
Всіх  їх  полюбити  —  чудеса.

Своїм  гнітом  заздрощів  й  брехні
Тиснуть  вони,  муляють  мені.
Я  мабуть  такий  же  і  для  них,
Та  не  взмозі  подолати  гріх.

Не  дають  зпустошення  і  гнів
Мудрості  дістатися  країв.
Замели  емоції  любов,
Холод  на  душі  у  мене  знов...

Господи,  прошу,  допоможи,
У  мені  людину  збережи,
Дай  потрібних  розуму  і  сил
Бачити  обличчя  замість  рил.

Розуміти,  що  в  собі  не  те,
Що  за  павутину  хто  плете...
І  вчинить  зуміти  диво  з  див,
Врешті  зрозуміти  —  я  простив!

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810238
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2018
автор: Ніколя Петрович