Тікало літо через гай

Тікало  літо  через  гай,
Сліди  лишаючи  в  долині,
За  ним  ледь  осінь  устига,
Вже  крони  кленів  запалила.
Росою  трави  застеля,
Густим  туманом  низом  плине.
Схолола,  врешті,  і  земля.
Сивіють  островки  полинні…
Озвалось  небо  журавлем  –
Ключі-трикутники  усюди…
Грибок  махає  їм  брилем…
Багаті  звірі,  ліс  і  люди.
4.03.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810133
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.10.2018
автор: Ганна Верес