Яскраві фарби нам дарує осінь,
Малює пензликом барвистії листки.
Чудові хмари огортають просинь,
Будують між сезонами містки.
За небокраєм тихо сонце сходить.
Шовковий вітер міцно обійма.
Від поцілунку свіжості аж серце завмирає
І в мить зникають смуток та пітьма.
Я полетіти в хмари хочу, осінь!
Як птах, як вир, як вітер, ураган.
Розправити свої рудії довгі коси
І стати мов безмежний океан.
Ти наче сон, мов марево, мов квітка,
Така п’янка, спокуслива, струнка,
І граціозна наче лагідна лебідка
І пісня твоя солодко-лунка.
Спасибі осінь, що зайшла до мене
Подарувала стільки радісних хвилин.
У снах своїх звернуся я до тебе,
На крилах вітру доведеш аж до вершин!
© Ольга Баландюх, 27.10.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809883
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2018
автор: Ольга Баландюх