Сріблясті кришталі осені…

Де  ступала  осені  нога,  
Стежка  із  бурштину  пролягла.
Вітер  тихо  крався  так  по  ній,
Щоб  насолодитись  в  тиші  тій.

Осінь  посміхалась  й  тихо  йшла,
В  сукні  з  хризантем  вона  була.
Довгий  шлейф  стелився  по  землі
І  лишав  сріблясті  кришталі.

Закружляв  круг  неї  листопад,
Повела  вона  його  у  сад.
Вітер  розсердився  і  подув,
Він  обурений  на  неї  був.

Не  сердись,  ти  завжди  -  лише  друг,
Є  довкола  стільки  ще  подруг.
Закружляє  загадковий  вальс
І  навіки  поєднає  вас...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809802
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.10.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)