маленький ґуру

маленький  ґуру  усміхається  срібними  місяцями
я  сиджу  навпроти  нього
ніжачись  у  гарячому  повітрі
в  руці  стискаю  пакетик  зі  страхами
чую  як
твоя  чотириденна  відсутність
бедтріпово  шепоче  крізь  зіплок.

алістер  кроулі  сидить  на  краю  ліжка
седативно  курить  люльку
лілпіп  витатуював  на  обличчі  якесь  моє  минуле  аби  я  укотре  не  забув
і  лежить  на  ліжку  співаючи  оду  почуттів
маленький  ґуру  розкладає  переді  мною  зоряне  небо  майбуття
ось  твоя  дама  дисків
а  ти  —  блазень
то  ж  грайся  із  цим  третім  виміром  наче  не  існує  четвертого
продовжуй  блазнювати  з  поняттями  наче  з  місяцями  у  моїй  посмішці
маленький  ґуру  годує  мене  благословенням  далай-лами
і  просить  не  ставити  питань
а  я  усе  ще  запитуюсь  самого  себе
чому  моя  пам’ять  вирішила  повернутись  до  мене  саме  сьогодні?
чому  сидячи  тут  у  фракталах  світильника
я  пригадую  як  чотири  дні  тому
мої  руки  прикипіли  до  обличчя  і  як  пролежав  півторигодини  на  підлозі  купаючись  у  зболених  криках

а  маленький  ґуру  розкладає  нове  марево
затьмарюючи  картами  підлогу  з  чорних  зірок  та  місяців.
зламана  вежа  височіє  над  його  скуйовдженим  волоссям
а  за  спиною  вівтар  буддистського  безумства  ніжиться  в  огні  свічок
маленький  ґуру  розкладає  переді  мною  мапу  із  майбутнього
на  його  подушках  пальців  вибухають  планети
в  зіницях  палає  вогонь  фенікса  і  на  шиї  сичить  уроборос  мого  покоління
а  я  заплющую  очі  й  бачу  як  за  руку  привів  тебе  в  калі-юґу
немов  у  чергову  одноденну  квартиру
аби  як  і  завжди  ховатись  у  комплексах  або  їхньому  запереченні
замотуватись  у  страхи  наче  в  одноразове  покривало
й  потім  знову  вибухати  у  різні  міста
подібно  суперновам  цікавості  в  очах  маленького  ґуру.

маленький  ґуру
в  одній  руці  стискає  прощення  а  у  іншій
гладить  самотність
цілує  мене  й  посміхається  срібними  місяцями
він  дарує  мені  альтруїзм
і  я  плачу  йому  капіталізмом
маленький  ґуру  бачив  цей  світ  як  і  я
картонною  коробкою  із  зірковим  конфетті
і  я  теж  чую  цей  жар  зірок  що  випалює  наші  босі  стопи
але  він  каже  що  тільки  в  стражданні  моя  дорога  з  тобою
він  каже  що  тільки  стікаючи  кров’ю
ти  цілуватимеш  мої  вуста
і  що  коли  я  помру
то  ти  просто  покинеш  мене
догорати  у  вогні  калі-юґи.

маленький  ґуру
маленький  страх
розростається  в  мені  вогнями.

маленький  ґуру  каже  що  любить  мене
але  я  ненавиджу
свого  маленького  ґуру

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2018
автор: Лажневський